Назва «Loss 160» – це гра слів ("loss" в перекладі з англійської - втрата), яка відсилає до подій осені минулого року. Тоді Окружний адміністративний суд міста Києва скасував заборону полювання на лося і визнав наказ Міністерства екології про внесення цих тварин до Червоної книги протиправним. Свій вердикт суд пояснив тим, що міністерство не навело "жодного наукового обґрунтування необхідності занесення тварини до Червоної книги України та не зазначило чітких даних щодо чисельності популяції та її динаміки". Невдовзі міністр затвердив ліміт на відстріл лосів – 160 особин у сезоні.

У квітні цього року рішенням апеляційного було задоволено апеляцію Міністерства екології та природних ресурсів України – лося знову було внесено до Червоної книги, і 160 тварин отримали шанс на життя. Якби апеляцію не встигли задовольнити, тварин би вбили.

Проект «Loss 160» – це збірний образ: 160 офортів із зображенням голови лося, де цифра 160 означає кількість тварин, дозволених до відстрілу. 1 естамп = одна тварина. З одного боку, популяція тварин як і тираж зображень – це лише сухі цифри, статистика. З іншого – кожне зображення унікальне, як і кожна тварина, саме тому Іра й обрала для свого проекту офорт.

Сама художниця про свій проект каже: «Я не хочу вкотре піднімати дискусії щодо етики полювання, які ні до чого в результаті не призведуть, чи озвучувати якісь радикальні ідеї. Думка проста: тварини не повинні страждати через наші сумнівні розваги XXI сторіччя. Це безвідповідально і суперечить здоровому глузду сучасної людини.»